П’ятниця, 29 Березня, 2024

Коли у Бронксі з’явилось вуличне освітлення

Вуличне освітлення – це річ, без якої складно уявити сучасне місто, а тим більше частину такого мегаполіса як Нью-Йорк. Адже ліхтарі забезпечують безпеку вночі, коли видимість обмежена. Також це сприяє безпеці мешканців, бо злочинці рідше ризикують нападати в місцях, де є світло, а використовують для цього темні провулки. Якщо ж вулиці будуть освітлені, то люди будуть почуватися безпечніше, бо зменшиться ризик крадіжок та інших злочинів. Також вуличне освітлення покращує якість життя мешканців міста, забезпечуючи зручну та затишну атмосферу на вулицях. Наскільки ж приємно йти в оточенні вітрин освітлених магазинів, рекламних вивісок, мерехтіння гірлянд, ніж освітлювати дорогу телефоном і боятися впасти у відкритий каналізаційний люк чи стати жертвою злочинця, чи не так? Саме тому освітлення таке важливе. І саме тому в Нью-Йорку його провели вже давно і протягом століть відбувається його розвиток. А тому видання bronx-future.com детальніше розкаже про вуличне освітлення цього великого міста та одного з його боро – Бронксу.

Перші вуличні ліхтарі Нью-Йорка та Бронксу

Перша згадка про Нью-Йорк сягає 1624 р. Саме в цьому році голландці заснували торгове поселення, яке, на їх думку, мало стати важливим джерелом прибутків для них. З цього часу колонія активно росла і розвивалася. А разом з її піднесенням, з часом, постало питання про освітлення міських вулиць. 

Перші спроби освітити місто були здійсненні вже в 17-му столітті, коли міська рада встановила ліхтарі на дерев’яних стовпах для освітлення доріг. В кінці цього ж століття було наказано не гасити світло в будинках взимку. Пізніше було наказано світити світло в кожному 7-му будинку міста. Такий спосіб освітлення існував майже 60 років. В 1762 р. місто почало стягувати плату на встановлення ламп та оплату сторожів, доглядачів, на купівлю масла. Тож в цьому році було покладено початок першої спроби муніципального вуличного освітлення – почали ставити вуличні ліхтарі.

Далі цей процес рухався в екстенсивному напрямі. Тобто, ліхтарів ставало більше, але всі вони були дерев’яними в своїй основі і освітлювали вулиці за принципом спалення свічок, масла, олії, жиру. Використання жиру – це взагалі середньовічна практика, яка прийшла з Європи. Там, наприклад, вуличні ліхтарі мали резервуари для жиру, який підтримував полум’я лампи. Також жир використовували й в деяких інших містах США, таких як Філадельфія, Бостон, а також в окрузі Вестчестер (Westchester County), куди входили містечка Моррісанія, Мост-Хевейн, Вест-Фарм, Кінгсбридж (Morrisania, Mott Haven, West Farms, Kingsbridge) (зараз все перелічене – це частини Бронксу). 

Однак таке освітлення було недостатньо ефективним і досить небезпечним, тому його замінювали більш сучасними технологіями. Інші види середньовічних освітлювальних матеріалів, як наприклад свічки, швидко згорають. До того ж вони були дорогими у виготовленні і давали мало світла. У такому вигляді вуличне освітлення не могло задовольнити потреби великого міста, тому у пошуках більш ефективних та безпечних рішень було винайдено газові, а пізніше й електричні ліхтарі.

Освітлення в Європі – приклад для наслідування в Нью-Йорку

Нью-Йорк, як ми побачили вище, це молоде місто. В часи, коли він тільки з’явився, такі старі європейські міста як Париж, Лондон, Амстердам вже тривалий час існували і розбудовувались. Значного розвитку в цих містах набуло й освітлення вулиць. Так в Парижі між 1667 і 1763 рр. вже було 6500 ліхтарів-свічок. Їх підвішували на висоті 15 футів наl землею і ставили такі ліхтарі на відстані 15 ярдів один від одного. Але таке освітлення було не щоденним, а вмикалося лише 20 днів на місяць (з жовтня по березень). В інші дні, якщо було достатньо місячного світла, ліхтарі не запалювали.

Амстердам освітлювався масляними лампами, як і Гамбург, Відень. В Лондоні в кінці 17 ст. кожен 10-й будинок був зобов’язаний запалювати масляну лампу з 18.00 до 00.00. Такий порядок тривав з 29 вересня і до 25 березня. В 1736 р. Лондон встановив та почав обслуговувати 5000 ліхтарів. А в 1738 р. місто мало вже 15 тис. масляних ламп на вулицях.

Вуличне освітлення Бронкса в ХІХ ст.

Спочатку в Нью-Йорку почали встановлювати нові металеві ліхтарі. Цей процес розпочався в 19 ст. До речі, стовпи до таких ліхтарів у великій кількості виготовляло підприємство, що розміщувалось в Бронксі, який ще тоді не був частиною Нью-Йорка. Завод по виробництву ліхтарів називався Металургійний завод Мотта (Motta metallurgical plant). На ці металеві стовпи встановлювали нові типи ліхтарів, зокрема, газові та нафтові.

Газові ліхтарі – були ноу-хау на початку ХІХ ст. Для їх горіння використовували вугільний газ (це газ, який знаходився в самому вугіллі) або, як його сьогодні називають, метан. Такий газ транспортували до міста за допомогою трубопроводів з вуглецевої сталі. У цей період, тобто в 19 столітті, це була найпоширеніша технологія вуличного освітлення, і вона дозволяла значно покращити безпеку на вулицях та надати людям освітлення протягом ночі. Проте, ці газові світильники мали свої недоліки, такі як низьку ефективність та часті поломки. Вони могли легко загорітися і спричинити пожежу, тому в 1880-х роках їх почали замінювати електричними ліхтарями, які були більш безпечними та ефективними.

У 1879 році місто стало першим в світі, яке почало використовувати електричне освітлення на вулицях. За даними американських істориків перші електричні ліхтарі були встановлені на Бродвеї. А перші чавунні електричні ліхтарі – в 1892 р. Це стало можливим завдяки технологічному прориву в галузі електрифікації, що став одним з символів технічного прогресу того часу.

Що змінилося в Бронксі в ХХ ст.

У 1904 році було зроблено «велике поліпшення» в освітленні, коли 16000 старих газових ламп на Манхеттені та в Бронксі замінили на мантійні лампи (мантійна лампа – це газорозрядна лампа, яка використовується для освітлення вуличних та інших відкритих просторів. Вона складається з металевого корпусу, в якому знаходиться гніт, що підтримує полум’я).

У 1930-х роках було введено в експлуатацію світлофори для керування рухом автомобілів та пішоходів. Загалом в 1930-х рр. Нью-Йорк, як і його частина Бронкс, був освітлений різними ліхтарями. Тоді зустрічалися ліхтарні стовпи, кронштейни та постаменти.

А вже в 50-ті роки місто почало використовувати натрієві та металогалогенові лампи, які мали значно більшу ефективність та тривалість роботи, порівняно зі старими ліхтарями. Поряд зі зміною джерел освітлення змінювались і ліхтарні стовпи. В 50-60 рр. в Бронксі більшість старих дерев’яних та чавунних ліхтарів були змінені на модерні сталеві і алюмінієві види.

Сьогодні в Нью-Йорку встановлено більше 300 тисяч ліхтарів, які освітлюють більше 12 тисяч кілометрів вулиць та доріг.

Старі ліхтарі Бронкса

Проте в Бронксі ще можна знайти старі ліхтарі, яким вже не менше 100 років. Зокрема це ліхтар №70 та №71 (нумерація присвоєна відомством, що оберігає такі історичні пам’ятки). Ці ліхтарі встановлено біля входу в Консерваторію Хаупт (Enid A. Haupt Conservatory), Нью-Йоркський ботанічний сад (New York Botanical Garden).

Ліхтарний стовп №83 розташований на західній стороні Бродвею між 230-ю вулицею та Кімберлі Плейс (Kimberly Place), округ Бронкс. А ліхтар №96 – на південно-східному кутку майданчика Мошолу (Mosholu) та Поштова дорога (Post Road). Ліхтарні стовпи 101 і 102 знаходяться біля сходів на Західна 256-а (West 256th).

Отже, вуличне освітлення Бронксу розвивалось паралельно з європейським, а інколи і випереджало його. Чи не так?

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.