Понеділок, 18 Березня, 2024

Історія перетворення форту Шайлер: від фортифікаційного укріплення до музею, коледжу, бібліотеки

Якщо ви цікавитесь історією Бронкса ХІХ ст., то вам буде складно пройти повз форт Шайлер, який є збереженою фортифікаційною спорудою цього часу. Тим більше, що сьогодні – це не лише кам’яна споруда, на фоні якої варто зробити селфі, а також тут розміщено історичний музей, бібліотеку Стівена Б. Люса, відділ морського транспорту, адміністрацію Морського коледжу Університету штату Нью-Йорк. А тому детальніше про одне з найкращих зразків укріплень початку 19 століття розповість видання bronx-future.com.

Історія будівництва

Взагалі що таке форт? Саме слово походить з французької і означає «велике замкнуте укріплення». Французи не були новаторами в створенні цього слова і, як більшість світу, запозичили його в латинян, де воно означає «сильний, міцний». Далі про назву. Форт було названо на честь генерал-майора Континентальної армії Філіпа Шайлера. Це укріплення було збудовано поряд з іншими фортами, щоб зміцнити східну берегову лінію молодої країни в рамках 3-ї системи укріплень після війни 1812 р. між США та Британією. Американці вважали, що їх держава погано захищена зі сторони узбережжя, а тому й розпочали будівництво фортів, які на той час були дешевими та практичними фортифікаційними спорудами. Цей форт мав важливе значення для захисту Нью-Йорка від морських атак противника, адже захищав східний вхід до міста. Він розташований на Троггс-Нек, південно-східній частині Бронкса, де річка Іст-Рівер впадає в затоку Лонг-Айленд-Саунд. З протилежної сторони річки знаходиться форт Тоттен. Його збудували під час громадянської війни в США, і він теж був незавершений. Завдяки такому розміщенню два форти могли прикривати своїми батареями морський вхід до Нью-Йорка.

Проектування та будівництво

Власне будівництво форту Шайлер було розпочато в 1833 р. Завершено в 1856 р. Але й на той час його було збудовано лише на 75%. Сам гарнізон розмістили лише в 1861 р. В ці часи форт Шайлер мав на озброєнні 312 гармат і міг вміщати 1250 осіб гарнізону. Форт був спроектований та побудований інженерним корпусом армії США. Його розташування на Троггс-Нек, як ми зазначали вище, дозволяло прикривати східний вхід до Нью-Йорка.

Форт міг оборонятися 4-ма з 5-ти сторін. Кожна з цих сторін мала 3 яруси гармат. На кожному ярусі по 10 гармат, крім північної, яка могла стріляти з 14 гармат. Нижні яруси мали каземати, а верхній ярус кріплення для барбетів, тобто захисту для гармат. Невеликі укріплення бастіонного типу знаходилися в трьох місцях, де сусідили між собою 4-ри сторони форту. Їх розробив інженер армії США Джозеф Г. Тоттеномбул. Кожна така платформа мала по дванадцять флангових гаубиць, а тому могла захищати стіни фронтів від нападу, паралельно з трьома важкими береговими гарматами.

В задній частині форту знаходилося, так зване, рогове укріплення, що серед інженерів має назву хорнверк або горнверк, а також тут був передовий редут, який зараз зруйнований. Ці укріплення мали захищати форт від нападу з суші.

Форт під час громадянської війни в США

Форт було добудовано на початок Громадянської війни в США, яка тривала в 1861-1865 рр. А так як Нью-Йорк прийняв сторону Півночі в цій війні, то на території форту знаходились ув’язненні конфедерати, тобто солдати армії Півдня. А отже, на той час споруди форту використовувались, як в’язниця. Зокрема, в ці роки там утримували 500 осіб військовополонених та каторжників з армії Союзу. Також на його території було розміщено лікарню Макдугалла на 2000 ліжок!

Форт не тільки виступав в якості в’язниці та лікарні, а й активно використовувався для формування нових військових частин. Так в цьому форті було сформовано, навчено та відправлено на фронт 5-й нью-йоркський добровольчий піхотний полк «Зуави Дюрі», 69-й і 88-й нью-йоркські добровольчі піхотні полки (1-й і 2-й полки «ірландської бригади» Мігера). Також з січня 1863 року по березень 1864 року форт став місцем для гарнізону 20-ї незалежної батареї Нью-йоркської добровольчої артилерії. Ця частина залучалася до Громадянської війни в країні в складі батальйону легкої артилерії Ентона.

Перебування в форті в часи війни виснажувало та змушувало задуматись про необхідність перебування на військовій службі, адже військовослужбовці гарнізону переважно доглядали хворих та поранених. Тобто, виконували функції охоронців та санітарів лікарні. А тому артилеристам тим більше не доводилось виконувати бойові завдання на території форту.

Епоха Ендікотта

В наступні десятиліття армія США продовжувала вдосконалювати форт. В 1873-1876 рр. тут було добудовано 10-гарматну батарею. А також шахтний каземат для контрольованого мінного поля на річці. Щодо сусіднього форту Тоттен, то він став експериментальною станцією для берегових мінних полів. Ще за десятиліття, в рамках програми Ендікотта, форт Шайлер отримав нові батареї, які зміцнили берегову охорону міста. Також нові батареї було встановлено у Фортах Тоттен і Форті Слокум на острові Девідса. Сюди входили Battery Gansevoort з 2-ма 12-дюймовими гарматами на відкочувальних лафетах, Battery Hazzard з двома 10-дюймовими гарматами, які відкочувались після пострілів, Battery Bell з двома 5-дюймовими гарматами на висувних збалансованих лафетах і Battery Beecher з двома 3-дюймовими гарматами на висувних маскувальних лафетах.

Гармати форту на полях І-світової війни та у мирний час

Форт і надалі міг би зміцнюватись, хоча й необхідності в цьому ставало все менше і менше, адже на той час США вже формували потужний морський флот, який не допустив би противника так близько до своєї території. Але почалася І-світова війна і гармати з форту Шайлер було вирішено відправити у Францію для використання на полях боїв. Більшість гармат увійшли до складу 69-артилерійського полку Корпусу берегової артилерії. Але підрозділ так і не взяв участі в бойових діях, а гармати, полежавши на складах, були утилізовані десь в районі 1920 р.

В 1918-1920 рр., зважаючи на загрозу авіації, форт почали готувати до нападу потенційних бомбардувальників. А тому на його території збудували батарею з двох 3-дюймових зенітних гармат. В 1920 р. і їх списали. Але в 1930 р. з’явилися 10-дюймові гармати Battery Hazzard. В 1934 р. форт перестав бути військовим об’єктом і був роззброєний. Всю артилерію було демонтовано вже в 1950-х роках.

Коледж

Коледж в спорудах форту

Але таке місце як форт не могло пустувати. А тому ще в кінці 1920-х років армія США продала його Роберту Мозесу для створення на його території державного парку (30 акрів) і постійної берегової бази для Торговельної академії штату Нью-Йорк (сьогодні це Морський коледж SUNY) (20 акрів). Власне коледж було створено ще в 1874 р. В 1934 р. на території форту розпочалась реставрація під потреби академії. Це включало будівництво пристані (вартість 75 тис. доларів), класних кімнат, машинних цехів, теплоцентралі та переобладнання казематів форту (фортечних вогневих споруд) на спальні. В 1948 р. Академія була включена до складу університету штату Нью-Йорк разом з ще 29 структурними підрозділами цього вузу. А форт з 1976 р. було включено до Національного реєстру історичних місць. У 1986 р. на території Форту було створено музей морської промисловості, де представили експонати з галузі комерційного судноплавства, торговельного флоту, порту Нью-Йорку та власне форту. Він відкритий в будні дні для відвідувачів з усього світу.

Отже, на сьогодні форт Шайлер – це чудове місце для навчання та відпочинку, а тому кожен, хто живе чи перебуває в Нью-Йорку, може відвідати його, щоб дізнатися багато нового для себе.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.