Понеділок, 4 Березня, 2024

Лінія метро Уайт-Плейнс-роуд (IRT White Plains Road Line) в Бронксі

Мабуть вже всі знають, що Бронкс названо на честь одного з перших поселенців в цьому місці, землевласника та шведа за походженням Йонаса Бронка. За даними істориків саме на території Бронкса вздовж річки Гарлем (Harlem) було засновано перше поселення. Йшли роки і тут з’являлися нові поселення. В 1841 р. сюди було проведено гілку залізниці з Манхеттена (Manhattan). А потім, до 1895 р. було проведено ряд голосувань і цей район разом із Квінсом (Queens), Брукліном (Brooklyn) та Стейтен-Айлендом (Staten Island) став частиною Нью-Йорка. Сільська місцевість Бронкса поступово змінювалась. Тут виростали заводи і фабрики, а поряд з ними і багатоповерхові будинки, де жили робітники та чиновники. Для покращення сполучення між Манхеттеном (Manhattan) та Бронксом було вирішено збудувати метро. Першу гілку наземного метро, яка сполучала ці частини міста почали будувати в 1900 р. і відкрили в 1904 р. Далі будівництво метро через весь Бронкс тривало ще 50 років. Детальніше про будівництво Лінії Уайт-Плейнс-роуд (IRT White Plains Road Line) розповість видання bronx-future.com.

Причини і наслідки будівництва метро

Як зазначає видання nycsubway.org, перше метро було відкрито для сполучення 2-х частин міста. Завдяки йому та старішій Лінії третьої авеню (Third Avenue Elevated) – це дозволяло швидко пересуватися між Манхеттеном (Manhattan) та Бронксом. Завдяки цьому сотні тисяч робітників та службовців (і також члени їх сімей) отримали можливість жити в Нью-Йорку і не платити дорого за житло. А тому вони залишили Манхеттен (Manhattan) і переїхали в нові просторі квартири в Бронксі. Часто серед тих, хто переїжджав, були різні етнічні групи (вихідці з Центральної та Південної Америки, Центральної та Східної Європи). І їх кількість в наступні роки лише зросла. Так чисельність мешканців Бронкса між 1900 і 1930 рр. виросла від 200 тис. до 1 265 тис. А поряд із збільшенням кількості жителів розвивалася і супутня інфраструктура. А це великі і маленькі магазини, ринки, де кожен охочий може придбати свіжі овочі та фрукти, магазини з одягом, господарськими товарами. Нові торговельні заклади з’явилися також на 149-й вулиці та 3-й авеню, також в районі відомому як Хаб (The Hub). Там були побудовані кінопалаци та водевільні театри. В 1928 р. там було відкрито універмаг, в 1938 р. ще один, але на Фордхем-роуд (Fordham Road). Останній відзначився тим, що настільки активно залучав покупців і продавав їм товари, що кількість продажів на 1 квадратний фут площі була найбільшою в країні. В 1929 р. на Гранд Конкорс (Grand Concourse) на південь від Фордхем Роуд (Fordham Road) було збудовано Театр Парадіз (Paradise Theatre). Це був театр на 4 тис. місць, що мав бароковий стиль, стелю з зірками та хмаринками, що рухалися. І це все був результат появи тут метро.

Будівництво метро на початку ХХ ст.

Метро у Бронксі почали тягнути з 1900 р. Саме в цьому році було укладено перший контракт між Радою залізничних комісарів (Board of Rapid Transit Railroad Commissioners) та компанією Швидкий транзит (Rapid Transit Construction). Передбачалось, що компанія збудує лінію на схід від Бронкс-парку (Bronx Park). 26 листопада 1904 р. було відкрито першу чергу метро між 180-ю вулицею та Джексон-авеню (Jackson Avenue). Ця частина метро була підземною. В 1905 р. цю гілку з’єднали з лінією Ленокс авеню (IRT Lenox Avenue), цією лінією курсували потяги нещодавно відкритого метро IRT. В 1910 р. на лінії Уайт-Плейнс-роуд (IRT White Plains Road Line) було відкрито нову станцію Західні ферми (West Farms).

Відкриття нових станцій в 1917 р.

В наступні роки кількість станцій тут збільшилась. Преса в 1917 р. писала, що мешканці Бронксу тепер мають можливість швидко їздити в центр Нью-Йорка і назад завдяки новій лінії метро та відкриттю нових ліній подвійної системи. Планувалось першу чергу лінії метро до 219-ї вулиці ввести в експлуатацію в суботу, 3 березня. А іншу ділянку до 238-ї вулиці планувалося ввести в найближчі роки (це дві різні гілки метро). Між станціями 238-ї та 241-ї вулиць планувалося зробити реконструкцію, адже там розміщено склад та оглядовий майданчик для потягів. А тому слід зачекати ще декілька місяців перш ніж потяги рухатимуться і там.

На подальший розвиток метро впливали нестача необхідних матеріалів та умови праці. А тому відкриття нових станцій відбувалося завдяки активним зусиллям інженерів та керівників компанії Interborough Rapid Transit Company, яка займалася будівництвом. Зокрема, коли стало зрозумілим, що компанія не зможе отримати необхідні матеріали для встановлення їх на потяги метро, інженери вирішили використати там вагони, які демонтували минулого року з Першої підземки.

Саме в такі вагони сіли представники влади, компанії, журналісти, члени Комісії з питань громадського обслуговування, щоб відвідати церемонію відкриття нових станцій. Потяг складався з 4-х вагонів.

Мешканці Бронкса радо вітали офіційний потяг. Будинки та будівлі вздовж лінії Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road Line) були прикрашені прапорами та стрічками. На кожен гудок потяга люди, які стояли на балконах, відповідали оплесками та вітаннями. Після прибуття потяга до зупинки “219-та вулиця” (219 Street) його зустрів натовп людей. Було чутно аплодисменти та вітання. Сформувався парад з оркестром на чолі, керівниками округу та іншими посадовцями, які пройшли до залу на 238-й вулиці та вздовж лінії Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road Line), де було подано обід, виголошено промови.

Як виглядала лінія Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road Line) у 1917 р.

У 1917 р. ця лінія була трьохколійною надземною гілкою метро. Вона починалася від станції Західні ферми (West Farms) біля 179-ї вулиці, перетинала приватну територію, річку Бронкс та тягнулася на схід вздовж Бронкс-парку (Bronx Park), Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road) і аж до 241-ї вулиці (частина станцій була відкрита пізніше). Лінія простягнулася на 14,6 миль і має 11 станцій. Будівництво цих станцій коштувало місту та федеральному уряду 2 750 000 доларів США. І ця сума не враховує складів для ремонту та зберігання вагонів метро та іншого обладнання.

Метро в наступні роки

В 1920 р. було закінчено останню чергу будівництва цієї гілки метро. Вона продовжилась відповідно від 219-ї вулиці і до 241-ї. В 1929 р. планувалось збудувати від цієї лінії відгалуження від Ван-Неста (Van Nest) і до Байчестера (Baychester). Ця гілка мала починатися від Гарфілд-стріт (Garfield Street) і закінчуватись біля Бостон-роуд (Boston Road). А отже, мало бути з’єднання з лінією Конкорс (Concourse Line extension). Але не судилося. В той же час компанія, яка експлуатує нью-йоркське метро, IRT, купила декілька ділянок землі для того, щоб ця залізниця з’явилася в майбутньому.

З 1934 р. було оголошено про розширення платформ на всіх станціях лінії Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road Line). Воно розпочалося лише в 1949 р. Але платформи подовжили до 514 футів (157 м), а отже, вони отримали змогу приймати 10 вагонів одного потяга (раніше було 4, а потім 6).

Отже, лінія Уайт-Плейнс-роуд (White Plains Road Line) почала будуватися в 1900 р., а вже в 1920 р. всі станції лінії були збудовані. Це означало, що мешканці Бронкса, які проживали по Уайт-Плейнс-роуд отримали можливість зручно рухатися по місту. Також це підняло вартість житла в цьому районі.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.