Історію мостів Нью-Йорка, зокрема і, Бронкса, складно описати в одній книзі. Для цього необхідно декілька таких праць. Справа в тому, що в місті експлуатуються десятки мостів і кожен із них є по-своєму унікальним та цікавим, а ще інноваційним у своєму роді, адже будувався за сучасними на той час технологіями, а тому й заслуговує на окреме дослідження. Про міст на 145-й вулиці розповість видання bronx-future.com.
Коротко про міст
Як зазначає видання nycroads.com, міст на 145-й вулиці — це споруда, яка з’явилася на початку ХХ ст. і зараз забезпечує рух автомобілів по 4-х смугах. Він з’єднує 145-ту вулицю (145th Street) і Ленокс авеню (Lenox Avenue) на Мангеттені із 149-ю вулицею (149th Street) та Рівер авеню (River Avenue) у Бронксі. Дизайнер — Альфред Панкост Боллер (Alfred Pancoast Boller). Інколи його називають «Міст Ленокс-авеню» («Lenox Avenue Bridge»), але зараз ця назва фактично вийшла з використання.
Необхідність його побудови в кінці ХІХ та на початку ХХ ст.
Питання про необхідність будівництва мосту між зазначеними вулицями виникло ще в кінці ХІХ ст. Адже місто швидко розвивалося, і потрібно було з’єднати його околиці. Саме тому громадськість та міська влада звернулися до законодавців. В 1895 р. законодавчі збори штату Нью-Йорк прийняли закон, який давав змогу побудувати міст та виділяв на ці потреби кошти. Планувалося, що міст з’єднає житлові райони Мангеттену та нові промислові об’єкти Бронксу, а також заповнить простір між річковими переходами на річці Гарлем, який становив 1 милю. Влада визначила, що довжина мосту має бути 240 футів, ширина 70–60 футів, і він мав бути збудований протягом 20 років. Вартість будівництва становила 1 млн. 250 тис. доларів. Також передбачалося виділення додаткових сум за необхідності. Зокрем ці кошти можна було використати на купівлю землі під будівництво, її відсудження та для інших потреб. Міст відповідав навігаційним вимогам руху каналом річки Гарлем, який було відкрито в 1895 р. Завдяки йому з’явилася можливість перевозити вантажі між Іст-Рівер і Гудзон. Водночас поява каналу змусила будівельників та експлуатантів мостів на річці змінити конструкції існуючих мостів, щоб вони відповідали новим навігаційним вимогам. У цьому випадку все було гаразд, а тому інженерний корпус армії і Кошторисна рада Нью-Йорка схвалили плани будівництва нового мосту.
Архітектор та його консультант
Дизайнером мосту, як ми вже зазначали, було обрано Альфреда Панкоста Боллера (Alfred Pancoast Boller). Він працював в архітектурній фірмі панів Клінтона та Рассела. Це був досвідчений архітектор, який уже будував Медісон-авеню (Madison Avenue), дамбу Макомбс (Macombs Dam), розвідні мости Університетські висоти (University Heights). З інженерної частини йому допомагав Вільям Х. Берр (William H. Burr).
Планування мосту та зміни в його конструкції
Міст на 145-й вулиці було фактично скопійовано з дамби Макомбс (Macombs Dam). Зважаючи на певний час її експлуатації було вирішено внести певні зміни в міст, щоб він був надійнішим. Спочатку було зменшено довжину прольоту із 400 до 240 футів. Ширина ж збільшилась із 60–70 до 90 футів, а тому проїжджа частина зросла. Змінили і вид матеріалу, який планували використовувати. Замість земляного фундаменту, який мав лежати на підходах до мосту взяли сталь та бетон. Дизайн став більш скромним. Загалом планувалося використати менше матеріалів, а тому й міст мав бути більш скромним. Водночас планувалося, що так як міст, мав бути поворотним, то тут слід було задіяти в якості джерела енергії — електрику, а не пару.
В 1900 р. проєкт мосту було схвалено військовим міністром. Кошторисна рада міста ще раз переглянула проєкт і схвалила його. Уже на цьому етапі, було зрозуміло, що коштів не вистачить, а тому місто запросило їх збільшення і законодавчий орган штату Нью-Йорк виділив додаткові кошти на будівництво.
Початок та завершення будівництва
Старт роботам було покладено 19 квітня 1901 року. Можна було розпочати швидше, але в цей же час відбувалося будівництво тунелю метро поряд із мостом, а тому початок робіт відклали. Завершено будівництво мосту за 2,75 млн доларів в 1905 р. Початок руху ним було здійснено 24 серпня цього ж року. Загальна довжина мосту та підходів: 1603 фути, власне, міст 300 футів, ширина 90 футів, ширина проїжджої частини — 54 фути. Після цього ще деякий час тривало тестування мосту, його електричних систем, механізмів, здійснювались перевірки. Адже адміністрація, експлуатаційна компанія та архітектор хотіли бути впевненими, що все було зроблено правильно.
Із чого складається міст
Міст на 145-й вулиці — це поворотний міст, який складається з 3-х ферм, які рухаються на барабанній балці, що стоїть на центральній опорі та поворотних підйомниках на під’їзних опорах. Вага платформи, що обертається 368 тонн. Міст дає змогу рухатися автомобілям проїжджою частиною шириною 27 футів, яка лежить між центральною фермою та зовнішньою. Існують 2 тротуари шириною 9 футів. Для того, щоб міст міг повертатися працюють приводні двигуни, гальма, які зупиняють рух, існує пульт управління електроприладами та електросистема, перила, огорожа, освітлення та сигналізація.
Реконструкції та міст сьогодні
В 1957 р. відбулася реконструкція під’їзду до мосту, щоб забезпечити мобільність транспорту, який рухається до Манхеттена та Бронкса. Саме в цьому році було збудовано 1 та 2 проліт до мосту. Це здійснено, щоб охопити Гарлем Рівер драйв (Harlem River Drive). Інші мостові прольоти замінили та реконструювали в 1990 р. і тут було замінено оригінальний фланговий проліт. Це дозволило забезпечити смугу відводу для Оук-Пойнт Лінк (Oak Point Link).
У 2004 р. почалася реконструкція всього мосту. Проєкт коштував 85 млн доларів. Передбачалося замінити поворотний прогон та під’їзні прольоти, здійснити реконструкцію інших частин мосту, виконати роботи, що передбачали покращення сейсмічної стійкості мосту. Будівельники для цього встановили дошки оголошень, які відображали інформацію реконструкцію. Працівники будівельної організації також займалися регулюванням руху на дорозі під час перекриття мосту вночі.
Спочатку було частково перекрито міст та переходи до нього. Далі відбулося повне закриття мосту, демонтовано старий поворотний механізм та встановлено новий. Для того, щоб можна було доставити новий міст на місце встановлення довелось спочатку його зібрати за межами підприємства, далі спустити річкою Гудзон, Іст-рівер, Гарлем. А вже в лютому, коли підготовчі роботи були завершені, новий міст на 145-й вулиці був спущений вгору річкою Гарлем до кінцевого пункту призначення. Дві смуги руху мостом було відкрито в червні 2007 р., а інша частина мосту у вересні. А тому сьогодні міст знову має 4 смуги для руху в кожному напрямі. Щодня цим мостом користується 30 тис. автомобілів.
Отже, на початку ХХ ст., а саме в 1905 р. Нью-Йорк розуміючи необхідність покращення шляхів сполучення в межах міста та штату запланував, а далі і збудував міст, що отримав назву Міст на 145-й вулиці. Упродовж ХХ та ХХІ ст. міст декілька разів було реконструйовано та зміцнено й сьогодні він продовжує надійно виконувати своє призначення, як і 120 років назад. А як часто, ви користуєтесь цим мостом?
