Електрика – це чудова річ: вона зберігає їжу, запускає пральні машини та освітлює світлом наші життя. Цей афоризм не має автора (тобто має, звичайно, але він не відомий), в той же час це не важливо, адже його основний зміст полягає в тому, що без електрики наше життя не було б таке яскраве. А тим більше в такому великому та насиченому рухом місті як Нью-Йорк. А тому розглянемо, як електричний струм проникав в домівки нью-йоркців, зокрема, ширився вулицями та провулками Бронкса як частини цього міста. Детальніше про це розповість видання bronx-future.com.
Коли з’явилося світло в Нью-Йорку
Як зазначає Кріс Гозієр (Сhris Gozier) та Міхаель Поллак (Michael Pollak) на сторінках видання nytimes.com та інших ресурсів, історія електроенергетики Нью-Йорка, незважаючи на близький до нас час дослідження, ще досить сильно вкрита мороком. Причин цьому багато, але все ж вчені припускають, що початок відліку появи електричного світла в Нью-Йорку варто починати з робіт в цьому напрямку Томаса Едісона (Thomas Edison) та його фірми – Ілюмінаційна компанія Едісона (The Edison Illuminating Company) на початку 1880-х рр. ХІХ ст. Завдяки йому з’явився змінний струм, який якраз тече в наших розетках. Зокрема, 20 кварталів Бродвею було освітлено за допомогою дугового освітлення у 1880 році. В 1882 р., а саме 4 вересня з’явилася перша міська комерційна електростанція Перл Стріт (Pearl Street), а отже, декілька кварталів міста отримали доступ до електрики та світла. Пройшло кілька років і вже завдяки діяльності цієї компанії електроенергія з’явилася в більшій кількості частин міста. В 1895 р. компанія Едісона була придбана компанією Дженерал Електрик (General Electric). Відповідно остання продовжила розвивати електричну інфраструктуру в різних містах США, але це вже інше історія, а ми ж з вами зосередимося саме на Нью-Йорку та, зокрема, Бронксі.
Поряд з електростанціями Едісона та Дженерал Електрик існували й інші приватні електростанції в будинках мешканців міста чи на великих підприємствах, зокрема в таунхаусі на Східній 36-й вулиці (East 36th Street) в Едварда Джонсона (Edward Johnson), який на той час був помічником та правою рукою Едісона. Він вже в грудні 1882 р. почепив та увімкнув лампи розжарювання на своїй домашній ялинці. Можливо, це була перша ялинка з електричним освітленням.
Також, за даними істориків міста, завдяки Едісону електрика почала з’являтися в домівках мешканців Мідтауна (Midtown) в 1888 р. Але в цей час почався опір поширенню електрики серед жителів місцевості. Такі собі чартисти в США. Виявляється, вони провели собі газопровід і вирішили, що електрика їм вже не потрібна.
Що про це кажуть дослідники
Історик розвитку електроенергетики на ім’я Джозеф Дж. Каннінгем (Joseph J. Cunningham) зазначив, що вже на початку 1900 рр. будь-хто, хто жив на території сучасного Нью-Йорку мав можливість користуватися електрикою. Але були місця, які зараз є частиною міста, безумовно, але тоді це були напівміські околиці Квінсу чи Бронксу (особливо нижній Вестчестер) (Lower Westchester County), де не вистачало коштів на розширення ліній, а тому там електрики ще не було. За словами історика, весь Манхеттен отримав доступ до електрики вже в 1899 р.: в цей час одна з компаній змогла протягнути свої лінії та встановити необхідне обладнання до Інвуду (Inwood). А отже, весь Манхеттен був освітлений та отримав можливість підключати в розетки перші електричні побутові та промислові прилади. В інших місцях були більші чи менші приватні генеруючі компанії, які тягнули електрику по сусідніх боро міста.
Світло в Брукліні та Бронксі
Так у Брукліні такі компанії були у Флетбуші (Flatbush) та Марін-Парку (Marine Park). І вони здійснювали роботи по проведенню електрики в 1920 рр. Схожа ситуація була й у Нижньому Вестчестері (Lower Westchester County), тобто сучасному Бронксі, де було багато маленьких компаній, що генерували електрику, які також могли її проводити. Але вони не мали коштів для того, щоб вкладати їх в обладнання, а тому одного разу підприємець Ентоні Н. Брейді (Anthony N. Brady) придбав їх і створив компанію, яка змогла побудувати необхідну інфраструктуру для виробництва та постачання електрики в частини північного Бронкса (тоді це були Вейкфілд і Олінвілль (Wakefield and Olinville)).
Також в цей час виникли компанії, що були конкурентами Едісона та інших «революціонерів» в цій сфері, які пропонували своїм клієнтам придбати інноваційні портативні «динамомашини». Останні могли виробляти електрику прямо у вашому будинку чи на підприємстві, головне – швидко крутити педалі чи в інший спосіб приводити в рух колеса. А отже, технології в цей час швидко просувалися містом. Всі хотіли їх мати і володіти ними. «Електрифікація була великою справою і це також була новина тогочасного дня» – зазначив професор університету Фордхема (Fordham University) Гілберт (Gilbert).
Історія про монахів з Бронксу та світло
Вище ми розповідали, що вперше змінний електричний струм використали на Манхеттені в 1882 р., а в Бронксі десь ближче до межі століть. Водночас існує інформація, що ця місцевість не лише освітлювалась слабким світлом масляних ламп, газових ліхтарів і свічок, а що сюди провели електрику. І це сталося значно раніше. Так за даними істориків, у Бронксі вже в 1880-ті роки існувала електростанція і створили її монахи-ієзуїти Фордхема, що реалізовували біблійний едикт «Хай буде світло». Виявляється, як свідчать дослідження двох професорів з Фордхема, монахи встановили електростанцію в приміщенні навчального закладу, що називався тоді Коледж Св. Джона (St. John’s College). Вони почали засвічувати лампочки в кампусі. Це була повна революція в цьому сільському регіоні. На думку дослідників, це могла бути перша електростанція в цій місцевості. Хоча вони не виключають, що деякі місцеві мільйонери могли провести електрику в свої домівки значно раніше. Поява електростанції перевернула світ мешканців тогочасного Бронксу. Адже свічки та паливні лампи не давали такого яскравого світла, як електрика. Також вони коптили, грілися, створювали частинки попелу, який утруднював дихання, а тому більшість людей проводила вечори без світла, але намагалися вставати рано. Взимку та восени з настанням темряви, коли запалювалися свічки та каганці, люди ставали схожими на шахтарів, адже часто їх обличчя та руки були в кіптяві.
Світло в коледжі
Тож поява електричного світла в коледжі сприяла розвитку науки в його стінах. Це дозволило створити додаткові колекції та лабораторії і спланувати нову наукову будівлю. «Коледж уже був дуже орієнтований на науку, а [електричне світло] було практичним аспектом», – сказав професор університету Фордхема Гілберт. Тут в 1886 р. було закінчено так званий Зал науки, де зараз знаходиться адміністрація закладу. Електростанція стояла у підвалі. Це була динамо машина Вестон (Weston), яку придбали за 3154 долари в Компанії електричного освітлення США (United States Electric Lighting Company). Щоб вона працювала, потрібен був великий паровий котел. Завдяки йому тепло потрапляло в будівлі коледжу. До 1889 р. в навчальному закладі були встановлені електричні ліхтарі. Їх вмикали 6 годин на добу. Переважно освітлення вимикали о 21.15. Такі ноу-хау дозволяли продуктивніше навчатися і вивчати предмети, зокрема грецьку мову. В 1908 р. коледж було підключено до загальноміської мережі.
Отже, Бронкс, як і весь Нью-Йорк, отримав електричне освітлення в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. А ви можете собі уявити життя без електрики?
