Єпископальна церква Медіатора – це кам’яна споруда у стилі неоготики, яка вражає своєю архітектурною красою та мистецькою спадщиною. Але сьогодні керівництво цієї церкви стоїть на порозі прийняття важкого рішення: продовжувати боротися за збереження історії чи розпочати новий розділ життя, занурившись у сучасний світ. Головне, щоб у цій гонитві за правильним вибором не було втрачено найголовніше — віра та люди. Про непростий шлях цієї визначної памʼятки у Бронксі розкажемо у цій статті на bronx-future.
Від деревʼяної церкви середини XIX століття до наших часів
Єпископальна церква Медіатора розташована на перехресті Кінгсбридж-авеню та Вест-231-ї вулиці, всього в кількох кварталах від шумного Бродвею та станції надземного потяга 1. Вона немов в якомусь оазисі спокою та умиротворення, оточена високими деревами та клумбами, й нагадує про часи, коли Кінгсбридж та сусідні райони були більш сільськими.
Першу дерев’яну церкву на цьому місці збудували в 1857 році. З ростом території та парафіян стару будівлю замінили на нинішню, яка має висоту 40 футів й може вмістити до 400 осіб. Будівництво нової церкви почалося в 1906 році й здійснювалося поетапно.
Архітектором виступив Генрі Воган, британський майстер з Бостона, відомий також за проєктами Вашингтонського національного собору та частин собору Святого Іоанна Богослова. Церква Медіатора має форму хреста, високий неф, трансепт, вівтар й дзвіницю.
За естетичну привабливість фасаду, гармонійні пропорції та розкішний інтерʼєр церква отримала прізвисько «Маленький собор Бронкса», яке їй дав єпископ Вільям Т. Меннінг. За інформацією Історичного товариства Бронкса, будівництво церкви завершилося в 1914 році, а її освячення відбулося в 1927 році.
Мистецьке надбання
Будівля славиться вражаючою колекцією вітражів, які встановлювалися протягом багатьох років. Серед них є два меморіальних вікна, створених студією «Тіффані», які були представлені у 1913 році. Доктор Джеймс Дуглас та його дружина Наомі пожертвували ці вітражі на пам’ять про свою дочку Лілі, яка померла від пневмонії у віці 28 років.
Деякі інші вітражі виготовлені відомою лондонською компанією «C.E. Kempe Co.», яка спеціалізується на витворах у середньовічному стилі. Одне з вікон, створене «Kempe», присвячене доктору та місис Дуглас. Доктор Дуглас, канадець за походженням й президент гірничодобувної компанії «Phelps Dodge», був одним із заможних членів церкви, чиї щедрі пожертви допомогли прикрасити церкву високоякісними мистецькими творами та підтримували її діяльність довгі роки.
Є тут і вітражі, які розповідають цілі історії. Наприклад, велика колекція на задній стіні нефа вшановує преподобного Джона Кемпбелла, який служив настоятелем церкви з 1897 по 1937 рік. Кожен окремий вітраж вражає витонченістю та гармонійним поєднанням відтінків, а всі разом вони створюють неймовірний візуальний ансамбль. Вітражі у церкві Медіатора зображують не лише релігійних діячів, а й таких видатних осіб, як Букер Т. Вашингтон та Джейн Аддамс.
Біля вівтарів розташовані дві теракотові таблички з рельєфами, виконаними Джорджем Тінвортом, британським кераміком, якого критики називають «Рембрандтом у глині». Вважається, що це єдині роботи Тінворта в США та останні великі твори, завершені до його смерті в 1913 році.
Статтю про музей мистецтв у Бронксі читайте за посиланням.
Важкі часи
Та попри свою красу та багаторічне служіння місцевій громаді, навіть такі святі установи стикаються з буденними проблемами. Перший «дзвіночок» пролунав ще у 2009 році. Тоді під час одного з інтерв’ю пастор Дієго Дельгадо-Міллер зазначив, що церкві терміново потрібен новий дах та інші ремонти для оновлення будівлі. Загальна сума необхідних коштів становила та той час близько 5 мільйонів доларів. Церква також мала борг понад 600 тисяч доларів й відчувала труднощі з покриттям щомісячних витрат. Про те, що є певні проблеми з фінансуванням та підтримкою належного стану свідчив зовнішній вигляд церкви, який з кожним роком ставав дедалі гіршим. Оголена цегла на стінах, збита штукатурка, неповноцінне освітлення та інші дрібні недоліки разом складали досить песимістичну картину.
Церква Медіатора все ж таки отримала фінансову допомогу та технічну підтримку від церкви Трійці, що допомогли розв’язати деякі поточні проблеми, але цього було замало. Будівля вимагала капітального ремонту, оновлення сантехніки, електрики тощо. З кожним роком стан церкви погіршувався, борги та витрати зростали.
Церква Медіатора завжди намагалася максимально підтримувати громаду, проводити різні заходи та реалізовувати благодійні програми. Тепер вона сама потребувала підтримки та допомоги.
Остаточним ударом стала пандемія, яка також негативно вплинула на ситуацію: більшість церковних програм тоді були призупинені або закриті. Церковна кухня, зал спілкування та подвір’я — раніше тут завжди вирувало життя. Щопʼятниці близько 300 людей приходили сюди, щоб отримати продуктові набори. У стінах церкви постійно збиралися групи підтримки для батьків дітей з особливими потребами, хор, молодіжний клуб тощо. Після карантину було вкрай складно відновити минуле життя, хоча продовольчі програми й досі реалізуються, нехай і не у тому обсязі, як раніше.
Єпископальна церква Медіатора не є визначною памʼяткою Нью-Йорка, тому так мало уваги їй приділяється з боку уряду та суспільних організацій. У 2022 році стало зрозуміло, що треба приймати остаточне рішення щодо подальшої долі будівлі.
Реальна загроза знищення
Після багатьох років фінансових труднощів та невдалих спроб відновити колишню активну діяльність, керівництво церкви дійшло висновку, що утримання будівлі є занадто витратним. Бюджет, потрібний на відновлення інфраструктури церкви, оцінюється сьогодні у 20 мільйонів доларів. Це спонукало керівництво почати розгляд варіантів будівництва нової споруди. Адже ця оцінка не включала потенційні модернізації, такі як утеплення, додавання нових елементів чи конструкцій, технічне оснащення. У ці 20 мільйонів входить лише приведення до належного стану загальної будівлі, заміна електрики, системи опалення та сантехніки.
«Так, ми можемо зберегти церкву, вклавши величезні кошти у ремонт, але це не забезпечить фінансової стабільності для нас», — зазначив Метью Форд, молодший староста церкви.
Та боротьба ще триває. Дуже болісно звістку про можливе знесення церкви сприйняли місцеві мешканці. Член правління громади Деббі Аллен зазначила, що багато людей покладаються на продовольче служіння церкви Медіатора, оскільки мають можливість анонімно отримувати їжу. Вона підкреслила, що церква є важливим місцем не лише для роздачі продуктів, але й для груп, таких як «Анонімні алкоголіки», які можуть зустрічатися там у безпечному середовищі.
Проте шансів на збереження будівлі та виділення величезної суми на її ремонт дуже мало. Церква вже сповістила організації, які користуються її приміщеннями, включаючи місцевий Клуб дівчат-скаутів, про можливість знесення. Керівництво прагне забезпечити тимчасові місця для проведення богослужінь та зустрічей для цих груп.
Старший наглядач Садлер зазначив, що ймовірність знесення історичної будівлі є дуже високою, але це не означає завершення місії церкви. Він наголосив, що церква — це не лише будівля, а насамперед люди, які в ній знаходяться.
Тож 29 вересня 2024 року десять обраних лідерів церкви проголосували щодо питання знесення церкви: чотири голоси були за, три проти, двоє утрималися, один був відсутній. Єпархія підтвердила результати голосування. Але надія завжди є. Тож, можливо, зʼявиться якийсь меценат чи благодійник, який не дозволить знищити багатолітню історичну та мистецьку спадщину, яку уособлює Єпископальна церква Медіатора.
Історію ще однієї архітектурної памʼятки Бронкса читайте за посиланням.
