Вже давно інтернет став просто комунальною послугою, але навіть у такому розвиненому місті, як Нью-Йорк, досі існує чимало проблем у цій сфері. Ще до приходу мера Еріка Адамса, у 2020 році, адміністрація його попередника, Білла де Блазіо, розробила Генеральний план розвитку Інтернету — масштабну стратегію, яка мала на меті не просто тимчасово забезпечити людей Інтернетом, а перебудувати всю міську цифрову інфраструктуру. Що з цього вийшло та як продовжила цю ініціативу нова адміністрація — далі на bronx-future.com.
Інтернет — розкіш для Бронкса
Для багатьох мешканців Бронкса, одного з найбільш соціально вразливих районів Нью-Йорка, доступ до цифрових технологій залишається серйозною проблемою. Понад 131 тисяча родин у Бронксі не мають широкосмугового інтернету. І навіть ті, хто мають доступ, часто змушені задовольнятися лише смартфоном — понад 113 тисяч родин покладаються виключно на мобільний інтернет для виконання домашніх завдань, пошуку роботи чи взаємодії з державними сервісами.
Вартість інтернету для багатьох родин Бронкса — це не просто рядок у бюджеті, а справжній тягар. Для родин, які заробляють менше ніж $35 000 на рік (а таких тут чимало), підключення до мережі залишається недоступною розкішшю.
Школи та коледжі намагаються допомагати: учням дають у користування ноутбуки, проводять навчання, але ситуація ускладнюється під час канікул. Як розповідає Лоуренс Фонтлерой з Леман-коледжу:
«Щойно студенти залишають кампус, відбувається різке скорочення доступу до інтернету та ресурсів. Вдома — повільний Wi-Fi та кілька людей на одному тарифі».
Смартфон — не альтернатива, коли потрібно заповнити складну форму на державному сайті чи відвідати онлайн-урок. Через це мешканці Бронкса часто змушені звертатися до публічних бібліотек, які хоч і мають комп’ютери, але їх критично не вистачає на весь район із понад мільйон жителів.
Попри виклики, у Бронксі працюють неприбуткові організації та навчальні центри, які дають людям цифрові навички, допомагають з працевлаштуванням та надають доступ до технологій. Але цих зусиль недостатньо, щоб охопити всіх, хто потребує допомоги. Потрібна потужна та виважена підтримка з боку влади.
Internet Master Plan від Білла де Блазіо
Перша серйозна спроба досягти цифрової рівності у Нью-Йорку та у Бронксі зокрема відбулася у 2020 році. Під час великої пандемії, коли мільйони мешканців були замкнені у своїх квартирах, стало ясно: без стабільного підключення до мережі виживати, вчитися та працювати стало майже неможливо. Мер Нью-Йорка, Білл де Блазіо, створив Робочу групу з питань расової інтеграції та рівності. Її завданням було — почути мешканців. І один запит лунав найгучніше:
«Дайте нам доступ до Інтернету».
Тоді місто презентувало Генеральний план розвитку Інтернету — першу подібну ініціативу в США. План обіцяв не просто розширити покриття Wi-Fi. Його мета була масштабнішою — перетворити доступ до Інтернету на базове міське право.
План передбачав:
- Розгортання доступної оптоволоконної мережі відкритого доступу для 1,6 мільйона мешканців, переважно у соціальному житлі NYCHA.
- Інвестиції у розмірі 157 мільйонів доларів, більшу частину яких, 87 мільйонів, було перекинуто з бюджету поліції міста на цифрову інфраструктуру.
- Співпрацю з приватними провайдерами, зокрема з малими компаніями, бізнесами, що належать жінкам, меншинам та некомерційними організаціями.
Інженери й урбаністи розділили місто на кілька зон, залежно від типу інфраструктури. У щільно забудованих районах, як-от Мангеттен, центральний Бруклін і Квінз, зв’язок прокладали під землею — оптоволокно в тунелях та трубопроводах. На околицях — у Східному Бронксі, південному Брукліні та Стейтен-Айленді — використовували повітряне з’єднання через електричні стовпи.
Також план включав розміщення мобільного й стаціонарного бездротового обладнання на дахах будинків, вуличних ліхтарях та навіть на станціях метро.
Міська влада вперше розробила карту громадського Wi-Fi, де врахувала потреби не лише туристичних зон, а й житлових районів, шкіл, парків та бібліотек.
Окрім інтернету, Генеральний план відкривав і нові економічні можливості. Програма передбачала навчання сотень молодих техніків із постраждалих районів — саме вони мали монтувати, обслуговувати та розвивати нову мережу. Місто створило механізм цифрових франшиз, щоб чинні провайдери почали платити за використання міської інфраструктури, замість користуватися нею безоплатно. Передбачалося, що 165 000 нових робочих місць з’являться в місті після впровадження плану, а валовий продукт Нью-Йорка зросте на 142 мільярди доларів.
Пілотні проєкти Генерального плану запустили в декількох NYCHA будинках, приєднавши приблизно 30 000 мешканців до доступного інтернету через співпрацю з обраними провайдерами. Участь взяли такі організації: NYC Mesh, Silicon Harlem, Sky Packets, Flume, T‑Mobile, Starry тощо.
Але у листопаді 2022 року адміністрація нового мера Еріка Адамса неофіційно припинила реалізацію Internet Master Plan.
Big Apple Connect від Еріка Адамса
Новий мер пообіцяв, що зробить Нью-Йорк технологічнішим, доступнішим та справедливішим. Ерік Адамс оголосив про Big Apple Connect — програму, яка мала забезпечити безоплатним інтернетом та кабельним телебаченням 300 000 мешканців муніципального житла NYCHA до кінця 2023 року.
Це був, по суті, масштабний субсидійний проєкт: місто закуповувало інтернет-послуги у двох великих гравців ринку — Charter Communications та Altice — за гуртовими цінами (менше ніж 30 доларів на місяць) та безоплатно надавало їх мешканцям понад 200 житлових комплексів. Програма мала коштувати місту близько 30 мільйонів доларів на рік.
На перший погляд, це здавалося розумним та справедливим рішенням. Але за цим стояло більше запитань, ніж відповідей.
Big Apple Connect виглядав як швидка перемога. Уряд закуповував послуги в готових гігантів, не витрачаючи час на будівництво інфраструктури чи створення конкуренції. Але критики помітили кілька серйозних проблем:
- Жодної нової інфраструктури не створювалось. Програма спиралась на вже чинні мережі великих провайдерів.
- Малий бізнес та компанії меншостей були усунуті від процесу. Їх не запросили навіть на переговори.
- Програма частково дублювала федеральну допомогу — мешканці NYCHA вже мали право на $30 щомісячної субсидії на інтернет через Affordable Connectivity Program (ACP).
- Жодної довгострокової стратегії адміністрація не представила.
Членкиня міської ради Дженніфер Гутьєррес, яка очолювала Комітет з питань технологій, прямо заявила:
«Я глибоко стурбована тим, що OTI не змогло надати жодної деталі щодо довгострокових планів підключення ньюйоркців до Інтернету, окрім Big Apple Connect».
Позиція представників мера полягала в тому, що Internet Master Plan був надто дорогим та довготривалим, а мешканці потребували рішень «тут і зараз».
Адміністрація лише посилалась на фрагментарні ініціативи: LinkNYC, Connected Communities, навчання цифровій грамотності та роздачу пристроїв. Але все це — не стратегія, а набір акцій.
Big Apple Connect було тимчасовим рішенням, що не замінювало системного підходу, закладеного в Internet Master Plan.
Дорожня карта цифрової рівності Нью-Йорка 2025 року
Та Ерік Адамс визнав свою помилку у зміні якісного плану на тимчасове прикриття прогалин. І у 2025 році разом з головним технічним директором міста Метью Фрейзером мер оголосив про масштабну цифрову ініціативу. Йдеться про інвестицію у розмірі 2,4 мільйона доларів, спрямовану на забезпечення цифрової рівності міста. Мета — зробити технології доступними для всіх, незалежно від віку, доходу чи місця проживання.
На цей раз до підготовки стратегії підійшли якісніше. Оприлюднена «Дорожня карта цифрової рівності Нью-Йорка», що окреслює 11 нових проєктів, які об’єднують зусилля десятків міських установ та громадських організацій. Вони націлені на те, щоб кожен мешканець, від школяра до пенсіонера, мав доступ до інтернету, сучасних пристроїв та навичок для користування ними.
Серед ключових кроків:
- Оновлення комп’ютерних лабораторій у публічних бібліотеках та центрах для літніх людей.
- Безоплатний Wi-Fi для мешканців доступного житла, зокрема для домогосподарств за програмою Section 8.
- Розширення програми Big Apple Connect, яка вже забезпечила безоплатний інтернет понад 120 000 домогосподарств у NYCHA.
- Запуск мобільного цифрового фургона, обладнаного комп’ютерами та принтерами, який курсуватиме районами та зупинятиметься у найпотрібніших місцях.
- Розгортання команд цифрових навігаторів, які допомагатимуть ньюйоркцям користуватися онлайн-сервісами, реєструватися в урядових програмах, уникати шахрайства в мережі та навчатися цифрової грамотності.
Особливу увагу ініціатива приділяє людям похилого віку та тим, хто не володіє англійською мовою. Їм забезпечать не лише доступ до технологій, а й підтримку у вигляді навчання, перекладачів та технічної допомоги.
Мер Адамс наголошує:
«Інтернет, пристрої та цифрові навички — це не розкіш. Це те, без чого неможливо працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу чи спілкуватися з рідними. І ми робимо все, щоб ніхто не залишився осторонь».
