Міст Александра Гамільтона (Alexander Hamilton Bridge) є визначною будівельною конструкцією, яка має велике значення для транспортної інфраструктури та життя місцевих громад Нью-Йорка. Детальніше про цей інноваційний міст та його значення розповість видання bronx-future.com.
Що це за міст
Як зазначає видання nytimes.com, сьогодні, говорячи про міст Александра Гамільтона можна сказати, що це восьмисмугова, арочна, сталева конструкція, яка дозволяє транспорту рухатися в будь-яку пору доби через річку Гарлем, таким чином він сполучає Бронкс та Манхеттен. Навіть більше. Він виконує своє призначення і дозволяє сполучати 2 швидкісні магістралі, які будувалися для міської мобільності, а саме: Кросс-Бронкс (Cross Bronx) і Трансманхеттенську швидкісну автомагістраль (Trans-Manhattan Expressway).
Так довжина моста 2375 футів (724 м). Кожен із його головних прольотів має довжину 555 футів (169 м). Міст складається з набору спіральних пандусів, які, крім з’єднання вищеперерахованих магістралей, сполучають швидкісну магістраль майора Дігана (Major Deegan Expressway) та віадук Гарлем Рівер Драйв (Harlem River Drive).
Чому виникла необхідність будівництва мосту
Коли ми стоїмо в корках перед тим, як перетнути залізничні чи водні шляхи, складні перехрестя, чи в’їхати у вузьку вулицю, то емоційно висловлюємось і дивуємось, чому тут немає додаткового проїзду, розв’язки, переїзду чи мосту. Адже він тут конче потрібен. Для Нью-Йорка, міста, яке знаходиться на островах та континенті, питання сполучення міських територій теж є важливим і нагальним. Особливо в наш час, коли кожен мешканець міста має авто (чи два або три)
Тенденція до зростання кількості автомобілів на вулицях Нью-Йорка почалася після Другої світової війни. В 1948 р. щодня по міських мостах проїжджало 924 000 автомобілів. А вже в 1968 р. їх було 1 911 800. У 2011 р. — 2 648 300, тобто це означає, що кількість автомобільних поїздок зросла втричі. Міська влада разом з експертами міського середовища та транспорту передбачали це, а також розуміли, яке значення має пришвидшення руху автомобілів у межах міста, а тому запланували будівництво кількох мостів, у тому числі між Бронксом та Манхеттеном. Одним із них став Міст Александра Гамільтона.
Одразу після його відкриття трафік проїзду по ньому становив 125 000 транспортних засобів. У наступні роки кількість автомобілів, які перетинали річку Гарлем по мостам лише зростала і становила вже 2 058 600 автомобілів на день. Далі, у 70-ті відбулось зниження трафіку. Мабуть, на це вплинула нафтова криза 1973 року, коли арабські держави перестали постачати нафту країнам, що разом з Ізраїлем боролися проти Сирії та Єгипту. У США відповідно в ці роки виросли ціни на пальне, а отже, і скоротилося його споживання та використання автомобілів.
Історія будівництва мосту
Цей міст запланували будувати ще в 30-ті роки, одразу після спорудження мосту Джорджа Вашингтона в 1931 р. Адже автомобілі, які в цей час проїжджали через згаданий міст, далі могли б їхати в Бронкс, але за відсутності мосту Александра Гамільтона змушені були шукати інші шляхи. А тому було заплановано будівництво мосту. Він мав з’єднати дороги, які Роберт Мозес хотів сполучити, а саме: Кросс-Бронкс і Трансманхеттенську швидкісну автомагістраль. Також цей міст мав обслуговувати додатковий трафік на мосту Джорджа Вашингтона завдяки шестисмуговій дорозі нижнього рівня. Кошти на міст виділив федеральний уряд (90 %). Взагалі вартість будівництва в той час становила 21 млн. доларів США. Міст помпезно відкрили 15 січня 1963 року.
Чому цей міст важливий для міста
- Транспортне значення. Міст Александра Гамільтона з’єднує два великих райони міста, Бронкс та Манхеттен, та виконує ключову роль у забезпеченні ефективного руху транспорту. Вивчення моста дозволяє краще зрозуміти його конструкцію, технологічні особливості та вплив на транспортну систему регіону.
- Історична спадщина. Міст Александра Гамільтона був названий на честь видатного політика та одного із засновників Сполучених Штатів Америки, Александра Гамільтона. А тому, побудувавши цей міст та назвавши його ім’ям цього діяча, влада показує, що не забуває видатних американців. Вивчення історії моста допомагає відтворити спадщину Гамільтона, розкриваючи його внесок у політику та інфраструктурний розвиток країни.
- Інженерні досягнення. Міст Александра Гамільтона є технічним чудом, що використовує сучасні інженерні рішення для подолання річки або долини. Дослідження будівництва та експлуатації мосту може пролити світло на інженерні методи та технології, використані в його будівництві, а також визначити його внесок у розвиток інфраструктури та дизайну мостів.
- Вплив на місцеві громади. Міст має соціальний вплив на місцеві громади. Він допомагає містянам отримувати доступ до робочих місць, освіти, медичних закладів та інших важливих об’єктів, а також сприяє якісному життю мешканців Нью-Йорка.
- Інфраструктурний розвиток. Дослідження мосту Александра Гамільтона може також сприяти розумінню процесу будівництва, планування та розвитку інфраструктури великих міст.
- Сталість та екологічні аспекти. Оцінюючи використання мосту, можна зрозуміти його вплив на довкілля та розробити стратегії для покращення екологічної стійкості інфраструктури.
Реконструкція та супутні проблеми
Міст за час експлуатації до 2009 року жодного разу не реконструювався, а тому було вирішено це зробити. З 2009 р. міст почали реконструювати. Вартість робіт становила 400 млн. доларів. Планувалося замінити бетонне покриття, зміцнити сталеві балки, арку. Також у планах був ремонт опори мосту, фундаменту й нанесення додаткових шарів фарби для захисту мосту від негоди. Додатково планувалося облагородити паркові зони під мостом.
Під час робіт, які, до слова, не були дуже масштабними, адже міст фактично не мав великих проблем, утворилися корки, затримки в проїзді. Так нью-йоркці, які напередодні початку реконструкції планували їхати через міст, не думали, що вона завдасть їм стільки клопотів. Але в суботу 14 липня 2012 р. два жовті крани поставили бетонні блоки на мосту й таким чином скоротили кількість смуг руху з двох до однієї. Деякі водії знали, що тут буде ускладнений проїзд, а тому й уникали мосту Джорджа Вашингтона та мосту Александра Гамільтона. А дехто просто сподівався на краще. Крім інформації по радіо та телебаченню на трасі були вказівники, які повідомляли про те, що тут можливі затримки. Знаючи про ці проблеми, водії очікували. Спочатку уникали мосту й коригували свої маршрути, але через деякий час трафік тут знову виріс, навіть зважаючи на корки.
Проблем будівельниками завдали й мери двох містечок Нью-Джерсі, які, знаючи про реконструкцію, заявили, що, скоріш за все, закриють деякі вулички своїх міст для проїзду, адже водії будуть робити спроби об’їжджати корки. ак 45-річний Карлос Рівас сказав, що він і надалі планує їздити глухими шляхами, щоб усе таки проїхати мостом Александра Гамільтона.
Загалом, незважаючи на деякі незручності, проїзд мостом Александра Гамільтона протягом реконструкції відбувався фактично без проблем. Уже у 2014 р. реконструкцію було завершено й міст знову відкрили для повного проїзду.
